 
Гіперопіка, в якому б вигляді вона не виявлялася, впливає на розвиток особистості дошкільника.
Всі батьки хвилюються за своїх дітей і намагаються контролювати і опікати їх, але деякі заходять надто далеко у своїй опіці.
Найстрашніше те, що батьки не розуміють, що гіперопіка не приносить ніякої користі їх малюкові, а навпроти виховує в ньому невпевненість і закомплексованість.
- люка виконуються цієї ж миті, всі потреби інших членів сім’ї не настільки важливі, все робиться лише для дитини. До нього не пред’являються вимоги та виховні заходи, для нього не існує ніяких заборон, а, отже, і ніякого покарання навіть за серйозні провини. Малюк є центром, а всі його примхи і потреби підлягають беззаперечному виконанню.
- Йому нічого не можна. У цьому випадку все навпаки: малюк завжди в центрі уваги, але всі його дії і слова підлягають жорсткому контролю. У нього маса зобов’язань і він найчастіше чує «Ти повинен!». За будь-яку провину слідує негайне покарання, а виховні заходи суворі і жорсткі. Малюк зобов’язаний у всьому звітувати перед батьками, повідомляти про кожен свій крок і щонайменшу зміну планів. Він не має права голосу і вибору, так як старші знають, що для нього краще, тому він зобов’язаний у всьому їх слухатися.
Проявляється гіперопіка в кількох випадках:
Після народження малюка. Як правило, в цьому випадку мами (здебільшого надмірна опіка властива жінкам) вважають своїм обов’язком опікати малюка, а страх виглядати «поганою» мамою, яка не дбає про своє чадо, може стати причиною турботи надміру.
Після сильного потрясіння. У цьому випадку причиною може стати хвороба малюка або сильне переживання. Мама може відчувати докори сумління, що недогледіла, а так само страх, що подібне може повторитися. Вона буде звинувачувати себе у трагедії, і намагатися компенсувати недостатню, на її думку, опіку за малюком.
Незалежно від того, що стало причиною зайвої турботи, і того, як вона проявляється, користі від неї буде набагато менше, ніж шкоди. Захищаючи своє чадо від усіх проблем, мама не дозволяє йому отримати необхідний життєвий досвід, який здатний допомогти дитині впоратися зі складною ситуацією, коли її не буде поруч.
Наслідки гіперопіки можуть бути різними:
- придушення індивідуальності і виховання невпевненості в собі, занижена самооцінка, відсутність своєї думки, ризик потрапити під вплив більш авторитетних однолітків або потрапити в погану компанію.
- тривожність, яка передається від батьків до дитини. Якщо протягом усього часу дитина чує істеричні окрики «Не можна!», «Не чіпай!», «Кинь!», То це переконає його в тому, що світ сповнений небезпек і поганих речей, від яких краще триматися подалі. Крім тривоги у дітей можуть з’явитися розлад сну, дратівливість, апатія.
- у разі виховання «монархом», коли дитина відчуває вседозволеність і безкарність. У нього можуть виникнути проблеми з адаптацією в дитячому садку чи школі, а також розчарованість в собі, якщо його геніальність і унікальність не підтвердиться, він розлютиться на батьків, які обдурили його і змусили повірити, що він «досконалість».
- ще один варіант розвитку подій – це прагнення піти з сім’ї, вирвавшись таким чином з батьківського «кільця гіперопіки». У цьому випадку дитина може усвідомлено вступити до ВНЗ в іншому місті, просто переїзд або шлюб в ранньому віці. Такі діти часто намагаються звести до мінімуму спілкування зі своїми батьками.
 
 
ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗАКЛАДУ
- проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;
- консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
- корекційно -розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;
- допомога дітям, які мають проблеми в поведінці або які опинилися в складній життєвій ситуації;
- психологічний супровід обдарованих дітей;
- психологічний супровід новоприбулих дітей;
- визначення психологічної готовності дітей 5-річного віку до навчання у школі.
ЩО РОБИТЬ ДИТЯЧИЙ ПСИХОЛОГ?
Психодіагностика
Мета психодіагностики - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.). Ви, мабуть знаєте, що для діагностики дорослих використовують тести. Для дітей теж використовують тести, але особливі – дитячі. Психолог може попросити вашої дитини щось намалювати, пограти з ним в захоплюючу гру – а насправді ж за допомогою цих дій збере необхідні дані. Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик.
Розвиваючі заняття
За допомогою розвиваючих психологічних ігор психолог допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Найчастіше розвиваючі психологічні заняття проводяться з групою дітей, тому дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, вільно почуватися в колективі.
Корекційно-відновлювальна робота
За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережила сильний стресс.
Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія. Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія. Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках психолога потужним засобом допомоги.
Консультування батьків та сімейне консультування
У психологів є така аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини.Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за що б то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.
|
