П`ятниця
29.03.2024
3:40:10
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Пліщинський ДНЗ "Барвінок"
Головна Реєстрація Вхід
Поради батькам »
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

На зображенні може бути: одна або кілька осіб та текст «чим допомогти мамі 3 маленькою дитиною? MIHICTEPCTBO охорони здоров'я украйни за можливост, запропонуйте жинци 3 дитиною допомогу 3 доставлення продуктв, питно" води, памперсв та нших речей. пдтримуйте ii морально, за необхдност догляньте малюка y бомбосховищах можете допомогти йй облаштуватися на бльш теплому та тихому мсц, подбати про пиття, бажано- -тепле якщо поруч € кi̇лька мам 3 малюками, ix можна розмистити поруч, щоб вони мали змогу об' еднуватися та пдтримувати одна одну»  На зображенні може бути: текст

 

  

  

До уваги батькам гіперактивної дитини!

Як гіперактивність?

СДУГ дуже часто проявляється у віці з 2 до 3 років. Але також він може себе проявити в більш пізньому віці - в період навчання в школі, тобто у віці 6-8 років. У гіперактивних дітей виникають проблеми з навчанням і в спілкуванні з однолітками. На них не діють ні покарання, ні вмовляння. Вони немов пропускають повз вуха все те, що їм кажуть. Вони порушують встановлені батьками або навчальними закладами правила поведінки.

Дослідження показали, що гіперактивність практично у всіх випадках супроводжується синдромом дефіциту уваги. Так у даного захворювання з'явилася власна назва - СДУГ, тобто синдром дефіциту уваги з гіперактивністю.

Головний мозок такої дитини дуже важко сприймає інформацію - як зовнішню, так і внутрішню. Такі дітки не можуть довго концентрувати свою увагу на одному предметі і відрізняються від здорових дітей непосидючістю, неуважністю, імпульсивністю, а також невмінням контролювати свої рухи.

Якщо вчасно не почати лікування, то є велика ймовірність того, що гіперактивній дитині буде дуже складно адаптуватися в суспільстві, а також у нього можуть виникнути проблеми з навчанням.

До симптомів СДУГ можна віднести наступне:
• непосидючість (дитина не може просидіти на одному місці без рухів більше 2 хвилин);
• неуважність (дитина не в змозі концентрувати тривалий час свою увагу на одному предметі);
• емоційна нестабільність (часті зміни настрою, плаксивість);
• метушливість і занепокоєння;
• проблеми зі сном (дитина довго не може заснути і часто прокидається вночі);
• ігнорування правил і норм поведінки;
• затримка розвитку мови.

Що робити?
Отже, якщо у вас зростає гіперактивна дитина і ви не знаєте, що з цим робити, то вам просто необхідно створити мікросвіт для свого чада, який матиме певні правила, дотримання яких необхідно, де він буде отримувати необхідне йому увагу від дорослих, але не шляхом покарань або криків, а нормального спілкування, яке супроводжується фізичним контактом, тобто частіше його обіймайте і гладьте по голові, особливо коли він плаче.

В цьому мікросвіті повинні існувати всі умови для нормального існування. Запишіть його в який-небудь гурток чи спортивну секцію. Там гіперактивна дитина буде вихлюпувати свою енергію і одночасно вчитися дисципліні. Але найважливіше - це заняття повинно подобається вашому чаду.
Також цей мікросвіт повинен бути максимально передбачуваним, спокійним і стійким для малюка.

Повинен бути строгий режим дня, виконання якого необхідно і при якому не існує «поважних» причин, щоб його не дотримуватися.

  • Тобто підйом в 7:00, туалет, умивання, чищення зубів, сніданок, заняття.
  • Увечері в 9:00 – 9.30 потрібно лягати спати,
  • перед сном за годину обов'язково виключаються активні ігри, гучна музика - загалом, все, що дратує і збуджує нервову систему.
  • Купаємося, п'ємо кефір, читаємо казку і лягаємо спати.

Крім того, ви також повинні брати активну участь в житті вашої дитини, особливо якщо він гіперактивний.

Грайте з ним частіше, робіть разом будь-які саморобки, вам необхідно зацікавити малюка, так ви навчите його концентрувати свою увагу на чомусь одному.
Також можна чергувати активні ігри з спокійними. Побігайте з малюком, пограйте в прядки, а потім посадіть його за стіл і помалюйте разом.

Спробуйте на початку гри створити позитивний емоційний настрій і підтримувати його протягом всього часу взаємодії з дитиною. Сядьте поруч, не забувайте дивитися один одному в очі, щиро дивуватися, радіти, використовувати ласкаві дотики.

Яким має бути зміст цих ігор?

Перш за все це ігри, безпосередньо направлені на збагачення емоційних відчуттів, розраховані на те, щоб розсмішити, здивувати, заспокоїти і тому подібне.

Наприклад, можна використовувати гру "Розкажи вірші руками", коли мама і дитина по черзі і разом намагаються різними рухами рук з використанням міміки показати зміст вірша. Або ігри на узгодженість спільних рухів типу  "Насос", "Кузня".

Можна використовувати ігрові вправи типу "Спробуй показати, спробуй вгадати", головним змістом яких є зображення різних предметів і дій з ними (наприклад, з'їсти кислий лимон, морозиво, що тане, підняти важку валізу та ін.). 

Ці вправи не лише збагатять дитину всілякими емоційними відчуттями, але і сприятимуть розвитку уяви. Дуже корисно також спільне вигадування казок, віршів, розповідей.

Оскільки для гіперактивних дітей характерні деякі порушення уваги і самоконтролю, Важливо проводити з ними прості ігри на розвиток даних функцій, наприклад "Лабіринт", "Що змінилося", "Чим схожі, чим відрізняються", "Знайди "зайве" та ін.

Для впорядкування реакції при сприйнятті інструкцій і розвитку умінь утримувати ціль підійдуть ігри типу "Встигай". Вміст гри зводиться до того, що дорослий домовляється з дитиною про те, що буде, припустимо, називати цифри, а той повинен стежити і сказати "Стоп", якщо виголошена обумовлена цифра, наприклад "7". Можна ускладнювати правила: "Стоп" говорити лише в тому випадку, якщо перед цифрою "7" називалася цифра "6". Підтримати інтерес дитини до даної гри можна, замінивши слуховий матеріал на зоровий. За цим же принципом побудовані ігри "Не наслідуй", "Так і ні" не говорити", "Підлога, ніс, стеля", в яких передбачені правила обмеження деяких дій дитини.

Спільна діяльності з дитиною, особливо значима, оскільки допомагає зняти напругу як у дитини, так і в дорослого, наблизити їх один до одного, відчути бажання і потреби один одного – одним словом, налагодити нормальне емоційно- насичене життя дитяти в сім'ї.

Деякі прийоми поведінки  дітей з гіперактивністю можна звести до наступних:

1.    У своїх стосунках з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це зміцнює впевненість дитини у власних силах, підвищує її самооцінку.

2.   У вихованні необхідно уникайте крайнощів - надмірної суворості і надмірного потурання. Чітко поясніть дитині правила поведінки в різних ситуаціях.

3.   Заохочуйте дитину в кожному випадку, коли їй вдалося довести розпочату справу до кінця. На прикладі відносно простих справ вчіть її правильно розподіляти сили.

4.   Дуже важливим є емоційний і фізичний контакт. Треба обійняти, приголубити, погладити, заспокоїти у важких ситуаціях - і неконтрольовані емоції та м'язова напруга почнуть спадати.

5.  Дотримуйтеся вдома чіткого розпорядку дня. Це діє на суперактивну дитину заспокійливо. Оскільки їй через свою імпульсивність важко миттю переключитися з одної справи на іншу, бажано попередити її заздалегідь, а ще краще - виставити будильник чи таймер.

6.  Оберігайте дітей від перевтоми, що пов'язана з надлишковою кількістю вражень (телевізор, комп'ютер), уникайте місць з підвищеним скупченням людей (магазинів, базарів).

7. Залучайте і заохочуйте дитину до пасивних ігор, що вимагають концентрації уваги (лото, доміно, розмальовування, ліплення, читання тощо). Ці заняття дають змогу розслабитися, що надзвичайно важливо для гіперактивної дитини.

8.   Дайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисними є щоденна фізична активність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття, ігри. Але й тут запобігайте перевтомі, яка переростає у гіперактивність. Крім того, таким дітям не слід брати участь у командних, іграх, де задіяні сильні емоції (футбол, баскетбол, естафети тощо).

9.  Продумуйте раціон дитини, віддавайте перевагу правильному харчуванню з достатнім вмістом вітамінів і мікроелементів. Дитина має вживати якомога менше смаженого, гострого, соленого, копченого, більше - вареного, тушкованого, свіжих овочів і фруктів. Якщо дитина не хоче їсти - не примушуйте її!

10.  Дитина повинна мати свою кімнату або свій куточок для ігор, навчання, де вона може усамітнитись. Оформлюючи дитячу кімнату чи куточок, уникайте яскравих кольорів, ламаних ліній. На робочому столику не має бути предметів, що відволікають увагу, адже малюк самотужки не може досягти того, щоб його нічого не відволікало. Столик має міститися якомога далі від телевізора, дверей, різного роду шуму. Його непосидючість є реакцією на зовнішні подразники, отже їх треба мінімізувати.

11.  Не забувайте говорити дитині, як сильно ви її любите.

Важливим є і те, як харчується дитина

Дієтичні дослідження показують, що гіперактивні діти споживають великі кількості солодощів і цукру. Надлишок глюкози, відсутність збалансованої дієти часто призводить до аномального процесу метаболізму у дітей. Експерти рекомендують аналізувати продукти харчування, які їдять ваші діти, щоб з’ясувати, чому деякі з них провокують розвиток гіперактивності, роблячи дитини примхливим і дратівливим.

Зрозумійте, що для зростаючого організму вкрай важливо отримувати всі необхідні вітаміни і мінерали.

Для початку слід збільшити кількість Омега-3 жирів в раціоні дитини. Омега-3 мають заспокійливий ефект для багатьох дітей з синдромом гіперактивності.

А відсутність у харчуванні корисних речовин негативно позначаються на розвитку мозкових структур, стан пам’яті, рівні запам’ятовування, уваги та інше.

Необхідно включати в раціон харчування дитини свіжі овочі, знежирені або нежирні кисломолочні продукти (йогурт, кефір, сир), сири, приготовані зі знежиреного молока. Зменшити споживання цукру можна, запропонувавши дитині свіжі, заморожені або сушені фрукти або ягоди.

 

Печива краще замінити крекерами з цільнозерновий борошна, збільшити споживання каш із злаків.

 

З традиційних солодощів можна залишити темний шоколад, він містить менше цукру, ніж молочний.

Це дозволить знизити рівень адреналіну і норадреналіну в крові, які роблять дітей нервовими і схвильованими. Морозиво краще вибирати ванільне, оскільки цей компонент відомий своїми заспокійливими властивостями.

 

   

ЮНІСЕФ та Міністерство освіти і науки України рекомендують кілька загальних порад для батьків

  • Уже сьогодні вам слід відібрати та сховати половину іграшок: ніхто не знає, скільки це триватиме, але можливість час від часу діставати зі схованки «нову» іграшку вам дуже допоможе. 
  • Під час цієї вимушеної перерви намагайтеся підтримувати незмінність денного розпорядку. Насамперед це стосується повсякденних занять. Час підйому, прийому їжі, післяобіднього сну тощо мають бути звичними. Діти прагнуть передбачуваності; не менш важливою вона є і для їхніх піклувальників (довгий день з малюком пережити набагато простіше, якщо розбити його на коротші, більш «керовані» періоди).
  • Невелике нагадування: у дитячому садочку вашим дітям зазвичай дозволяють бути трохи бешкетливими під час ігор. Вам теж доведеться піти на такі «поступки»: дитина не зможе розслабитися та позбавитися від зайвої енергії, якщо їй доведеться весь час думати про створюваний нею безлад вдома, Нехай спільне прибирання та складання речей на місце після ігор увійде до звички. Діти також дуже добре знають це правило.
  • Іграшки можна використовувати по-різному: наприклад, машинки можуть не тільки «їздити»: їх можна сортувати за кольором, відправляти їх на «автомийку» тощо. Можна склеїти докупи кілька аркушів паперу та намалювати на них дороги і будинки – тоді ви отримаєте «місто», яким можна «їздити». Це ж стосується й інших іграшок.

 

Діти обожнюють співати та танцювати, особливо якщо ви приєднуєтеся до них! 

Ось кілька ідей:

  • Увімкніть музику та влаштуйте танцювальну вечірку.
  • Співайте розвиваючі дитячі пісні.
  • Грайте в шаради: імітуйте різних тварин рухами та голосом і пропонуйте дітям відгадати, що це за тварина. Грайте по черзі. 
  • Зробіть музичні інструменти: переверніть каструлі та відра догори дном, використовуйте дерев’яні ложки. Можна, наприклад, зробити маракаси, насипавши рис у порожні пляшки чи пластикові контейнери.

 

Давайте заспокоїмося. Кожного дня дітям (і вам також) потрібен період спокою. Це – слушний момент для того, щоб розслабитися та «підзарядити батарейки». 

Ось кілька ідей.

  • Почитайте щось разом чи окрема (малюки, які ще не вміють читати, можуть гортати книжки і описувати те, що вони бачать на ілюстраціях).
  • Уявіть це! Перед читанням книги, разом з дитиною «пройдіться по картинкам», перегляньте ілюстрації. Можливо, ваша дитина зможе переповісти історію, користуючись виключно побаченими картинками.
  • Використовуйте розмальовки, разом складайте пазли чи будуйте щось з кубиків.
  • Грайтеся в «дочки-матері» з використанням м’яких іграшок, ляльок, а також машинок і кухонних предметів.
  • Стікери на папері: ви можете намалювати на аркушах паперу різні форми, літери чи цифри, а дитина з’єднуватиме їх за допомогою стікерів.
  • Скотч на папері: ви можете нарізати клейку стрічку на маленькі шматочки, а дитина наклеюватиме їх на папір (дорослим це може здатися нудним, проте малюки обожнюють це заняття).

 

Рухаймося! Діти звикли багато рухатися – врешті-решт, це їм просто необхідно! Їм потрібно шуміти, бігати, стрибати і таке інше. Це можна робити як вдома, так і на вулиці.

Ось кілька ідей.

  • Грайтеся в «Гарячу лаву»: розкидайте по підлозі диванні подушки і уявіть, що підлога – це потік розпеченої лави. Дитина може переповзати, переходити чи перестрибувати з подушки на подушку. 
  • Використовуйте покривало як парашут (розкрийте покривало над головою, а потім повільно опустіть на підлогу). Граючись з немовлятами, накривайте та розкривайте їх простирадлом, граючись в «ку-ку».
  • Використовуючи простирадла, ковдри, подушки, стільці і таке інше, збудуйте фортецю. Не поспішайте, нехай головними «будівельниками» будуть діти. Ваша фортеця не обов’язково має бути красивою, головне - безпечною!
  • Зробіть «смугу перешкод» з меблів, подушок та іграшок.
  • Малюки дуже люблять виклики, особливо коли стають сильнішими та більш скоординованими. Запитайте: «Ти можеш підняти одну ногу? А доторкнутися руками до колін?» Використання назв частин тіла під час такої гри допоможе дитині навчатися, а також показати вам усе, на що здатне її тіло, що росте.
  • Грайтеся з ліхтариком: чи зможе дитина дострибнути до плями світла? Чи зможе вона дотягнутися до такої плями на стіні? Після таких вправ діти самі хочуть взяти ліхтарика у руки – звісно, не відмовляйтеся! Ліхтарики займають їх на доволі тривалий час.
  • Грайтеся в «Мисливця за кольорами». Запропонуйте дитині знайти у помешканні три сині речі, скласти їх докупи, а потім повернути на місце. Повторюйте вправу з різними кольорами.

 

Не давайте дітям нудьгувати:

  • Пластилін – відмінний матеріал, адже діти проявляють свою творчість, зміцнюють руки та розвивають дрібну моторику.
  • Помпони. З помпонами можна грати в різні ігри, наприклад, поєднувати кольори.
  • Порожня ванна, заповнена м’якими іграшками. Ігри з улюбленими м’якими іграшками дитини можуть принести багато радості. Просто заповніть ванну іграшками та посадіть туди дитину.
  • Їстівна фарба для пальців:  Все, що вам потрібно, це мука, вода та харчовий фарбник: налийте 1 склянку холодної води та висипте 1 склянку муки у каструлю. Поступово додайте 3 склянки окропу та доведіть суміш до кипіння. Дайте їй вистигнути, розділіть на кілька частин та додайте харчові барвники.
  • Нанизуйте намистини на нитку, щоб зробити прикраси. Якщо у вас немає бісеру, зробіть прикраси або змійки з макарон-пір’їн чи ріжок. Можна також пофарбувати макарони. 
  • Купання! Зберіть машинки, фігурки солдатиків, ляльки, дрібних звірят тощо та покладіть їх у раковину. Заповніть її мильною водою. Поряд приготуйте ємність з чистою водою для полоскання. «Викупайте» іграшки, сполосніть їх та висушіть рушником. Окрім веселощів, ця діяльність навчить вашого малюка певного порядку дій: з часом він має робити це самостійно під доглядом батьків.
  • Картонні коробки. Якщо у вас немає – обов’язково придбайте таку коробку. Цікаво, наскільки діти полюбляють гратися з такими простими речами! З коробки можна побудувати фортецю, обмалювати її, обклеїти наліпками чи різними картинками, вирізаними зі старих журналів. Для фантазії меж не існує. 
  • Кільця з сухих сніданків + спагеті. Візьміть пластилін, зліпіть з нього кульку та вставте у неї кілька довгих макарон. Запропонуйте малюкові нанизати на спагеті кульки з сухих сніданків. А якщо вони різнокольорові, то це додасть грі певного навчального елементу (групування різних кольорів).
  • Перевдягання та рольові ігри. Знайдіть вдома різноманітний одяг, прикраси та інший реквізит. Запропонуйте вашому малюку стати лікарем, пожежником, ветеринаром, фермером, астронавтом і таке інше. Дозвольте дитині брати ваші головні убори, шарфи, рукавички та взуття. Допомагайте їм з пошуком необхідних матеріалів.
  • Створення спогадів. Придбайте два примірники одного і того ж журналу – бажано глянцевого, з великою кількістю фотографій. Краще за все вибрати тематичний журнал: дозвілля, машини, природа, домашні улюбленці тощо. Потім дайте дітям ножиці (якщо вони вміють ними користуватися), клей та аркуші паперу такого ж розміру з тим, щоб вони створювали власні «спогади». 
  • Дайте дитині свій телефон чи планшет і знайдіть в Youtube ролики «як просто намалювати … покрокова інструкція». У такий спосіб вони зможуть навчитися малювати єдинорогів, собак, фрукти і таке інше.

 

Долучайте дітей до «справжньої» роботи 

Однією з найулюбленіших дитячих ігор є допомога вам у виконанні справжніх справ. Ось кілька ідей.

  • Подумайте, чи зможе дитина допомогти вам з приготуванням їжі, накриванням на стіл і таке інше.
  • Сортування чи складання білизни. Особливо захопливими для дитини є ігри зі шкарпетками (навіть якщо вони чисті та вже спаровані).  
  • Залучайте їх до прибирання чи складання речей (наприклад, скласти взуття у шафку чи сховати рулони туалетного паперу в комод). Ці завдання можуть бути доволі важкими для малюків, які щойно навчилися ходити, проте їм все одно буде цікаво. Більше того, ця діяльність покаже їм цінність співпраці.
  • Запропонуйте дитині приготування «їстівної веселки». Підберіть для цього різні корисні продукти за кольорами: жовті банани, , червоні та зелені яблука, апельсини і таке інше. Нехай дитина вибере, що вона їстиме наступне, і поговоріть про різні «їстівні» кольори. Який колір є найсмачнішим?

Як з користю пережити вимушені канікули вдома

(поради батькам дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку)

Діти з особливими освітніми потребами дошкільного віку дуже емоційно прив’язані до батьків, то ж не впадайте в паніку щодо коронавірусу і пояснюйте усе малечі в ігровій формі, використовуючи прості, зрозумілі їй слова.

Дітям необхідно пояснювати, що відбувається

Тут доволі тонке завдання для батьків. З одного боку, пояснити треба, а з іншого – треба зробити це так, щоб у дитини не виникло зайвих страхів і тривог. Адже, так чи інакше, карантин буде обговорюватись вдома з більшим чи меншим степенем тривоги. І дитина точно відчує це. І гірше, коли вона не буде мати пояснень для себе. Тоді та тривога буде відкладатись у дитини всередині, а це дуже погано.

Треба пояснювати все так, як є. Що це небезпечне захворювання, а карантин для того, щоби воно менше поширювалось, щоб ми могли про себе подбати.

Не залишайте дитину саму вдома

Дитину з особливими освітніми потребамидошкільного вікуне можна залишатися саму вдома. Так само, як дитина середнього шкільного віку не може доглядати дошкільнятко. У неї ще не сформована відповідальність, а увага може відволіктись на якусь забавку і буде втрачено контроль за малечею.

Взагалі малих дітей навіть небезпечно лишати самих. Їм в будь-який момент може стати нудно – і тоді вони можуть взятись до якихось заборонених предметів чи занять.

По можливості гуляйте з дитиною

Місяць - це значний проміжок часу, щоб тримати дитину  дошкільного віку  на карантині. Це для неї стрес, бо вона буде переважно перебувати у замкнутому просторі і з купою обмежень.

Тому дітей необхідно  виводити гуляти в місця, де не має великого скупчення людей.

Щоденно займайтеся з дитиною

Корекція розвитку дітей з особливими освітніми потребами потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційні заняття продовжувалися під час карантину.

Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

Корекційні завдання можуть використовуватися під час режимних моментів, організації дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.

 Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.

Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.

Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

У дошкільному віці, щоб підготувати дитину до школи, потрібно вчити її розглядати предмети, аналізувати їх, порівнювати за розміром, величиною (великий, маленький, однакові), за формою (кружечок, трикутник, квадратик), орієнтуватися у просторі (вгорі-внизу, праворуч-ліворуч, довше – коротше, важче – легше, під, над, між, посередині) на прикладі розташування предметів.

Звертати увагу дитини на характерні ознаки кожної пори року, на добові зміни (ранок, день, вечір, ніч), на погоду (тепло, прохолодно, дощ, сніг, вітер, сонце світить тощо), який одяг потрібно вдягати залежно від погоди та пори року, називати дні тижня, місяці. Визначати пори року та погоду на відповідних малюнках у дитячих книжечках.

Слід розказати дитині про родину: хто старший за віком (тато, мама, бабуся, дідусь), хто молодший (сестричка, братик), хто з них працює, хто навчається, а хто веде домашнє господарство.

Корисно розглядати разом з дитиною дитячі книжечки, аналізувати малюнки, визначати на них об’єкти, місце їх розташування, форму, колір та інше.

Слід також розвивати у дитини елементарні ручні уміння, користуватися олівцем, ножицями; вчити її виготовляти різні вироби; разом з нею виготовляти вироби з паперу, пластиліну, з природних матеріалів. Важливо, щоб дитина отримувала задоволення від виконаної роботи, раділа результатам своєї праці. При цьому дозувати співвідношення між допомогою дитині та мірою її самостійності: завжди мають залишатися для неї посильні завдання для самостійного виконання.

Доцільно влаштовувати домашні виставки зі зроблених дитиною виробів з паперу, з пластиліну, солоного тіста тощо.

Не соромтесь, звертайтеся за порадами до педагогів та психологів закладу дошкільної освіти, інклюзивно-ресурсного центру, інших установ щодо правильності здійснення корекційно-розвиткової  роботи з дитиною вдома в умовах карантину.

Правильно організуйте повсякденне життя дитини

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

Обов'язково забезпечте дитині чіткий розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад, що включатиме: сон, прийом їжі, прогулянку, ігру, заняття і звичайні домашні обов'язки. Намагайтеся дотримуватися цього розкладу, незважаючи на бажання дитини постійно від нього відхилятися.

Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома.

Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

Дитина повинна знати і бачити, що кожний член родини має певні обов'язки перед родиною, виконує певні доручення. Про це потрібно розказувати дитині та залучати її до виконання елементарних доручень: спочатку під керівництвом дорослого класти іграшки на місце, поливати кімнатні рослини, годувати домашніх тварин (кішку, рибок та ін.), прибирати посуд зі столу після їди, розкладати ложки, ставити чашки.

Дитина має брати посильну участь у прибиранні помешкання, спостерігати за підготовчими роботами до приготування сніданку, обіду, вечері.

Необхідно давати інформацію дитині про продукти харчування, як називаються, хто, як і що виробляє, звідки що береться: овочі вирощують, фрукти — яблука, груші та ін. ростуть на деревах, що можна придбати у магазині (хліб, ковбаси, сир, цукерки та ін.).

Не вдавайтеся до фізичного покарання. Ваші стосунки з дитиною повинні грунтуватися на довірі, а не викликати страх. Дитина завжди повинна відчувати вашу допомогу і підтримку. Спільно вирішуйте труднощі, які виникають у дитини в процесі спілкування.

Будьте послідовними і постійними.

Намагайтеся завжди вести розмову спокійно і повільно.

Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

Намагайтеся уникати постійних заборон і окрики – «перестань», «не смій», «не можна» і так далі.

Оскільки точно невідомо скільки часу буде тривати карантин, не давайте дитині всі іграшки відразу. Дайте одну-дві і нехай награється вдосталь, тоді можна дати іншу.

Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

Вчіться весело проводити час зі своїми дітьми.

Іноді проводити весело час з особливими дітьми не дуже-то легко, але Ви повинні навчитися любити їх такими, якими вони є. Намагайтеся творчо діяти. Іноді достатньо просто обійняти дитину і насолодитися цим прекрасним моментом.

  

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:

1. Довіряє їм.

2. Не боїться їх гніву чи осуду.

3. Впевнена, щоб не сталося його (її) не принизять як особистість.

4. Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити.

5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано.

6. Дитина твердо знає, що Ви на її боці.

7. Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо.

Як можна допомогти дитині добре поводитись

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

• Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

• Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.

• Змінюйте оточення, а не дитину.

• Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

• Висловлюйте свої бажання позитивно.

• Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

• Висувайте реальні вимоги.

• Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

• Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

• В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

• Обирайте виховання без побиття та крику.

• На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

• Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Що робити, якщо малюк обманює?

• Намагайтеся знати причину.

• Не сваріть, навіть якщо піймали на брехні.

• Не намагайтеся будь-як «вирвати» зізнання.

• Якщо дитина сама визнала свою провину, обов'язково похвалити її.

• Обговоріть це з дитячим народом і намагайтеся разом знайти вихід.

• Краще не розповідайте про це нікому, тому що маляті буде негарно слухати, що обговорюють його промахи.

• Не зрівняйте дитину з іншими дітьми,— це не матиме користі.

• Демонструйте позитивний приклад — будьте щирим із дитиною в почуттях і вчинках.

Як навчити дитину гарних манер?

• Покажіть приклад своєї поведінки.

• Не намагайтеся навчитися всього відразу.

• Будьте позитивними і конкретними. Говоріть

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту